Я знов зробила крок, в пелю́стках ця дорога,
Духовно стала вище, ніби на життя,
Десь тихо відлягла недавня ще тривога,
Попереду, Я знаю, чекають відкриття.
Народжена нести безмежжя для надії
І світло у пітьму. Та не для всіх, лиш тих,
Що правдою живуть і світло вірять в мрії,
А не щодня жонглюють плодами слів пустих.
Я щастям розцвіту, знесилена раніше,
І подарую сотні, тисячі вітрів,
Для крил, яким чомусь летіти вже складніше,
Вогонь для тих, у кого свій вже догорів.
Краплинами роси ранковою порою
З’явлюся для сухих і втомлених доріг!
Зорею засвічусь у темряві ясною,
Щоб кожний міг прийти саме на свій поріг!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529593
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.10.2014
автор: Helen Birets