Ти може іти, куди хочеш,
Можеш залишатися, де завгодно,
По тобі будуть тягнутися ночі,
І дівчина з запаленим горлом.
Вона буде сідати біля тебе в трамваях,
Буде співати твої пісні на вокзалах,
Як добре, що я про неї зовсім нічого не знаю,
Як добре, що вона нічого мені не казала.
Хай ходить зі мною темними шпальтами ринків,
Хай п’є з мого термоса чорного чаю згустки,
Я буду жити навпроти її будинку,
Вона буде жити навпроти моєї пустки.
І все, що буде між нами – ночі глибоко черні,
Річка тече у ліжку вгору по її тілу,
Я кохав її надто два з половиною червні,
Вона мене ще сильніше тільки один понеділок.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529436
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.10.2014
автор: Мирослав Гончарук_Хомин