Такі малі, дрібні істоти,
Немовби виросли з роси,
Проте закладено в них соти,
Із меду мудрості й краси.
Вони безмежні і бентежні,
Вони лукаві і святі,
Бувають прямо протилежні,
Бувають сірі й золоті.
Здавалося б що лиш транслюють
Все, що придума голова,
Насправді ж нас усіх хвилюють
Лиш тихі, чи дзвінкі слова...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529287
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.10.2014
автор: РОМАН СОБОЛЄВ (В СТРИГУН)