Любов-вона як зірка уночі,
сховався місяць і світить не хоче.
А в темряві тобі далеко йти,
заблудишся без світла-сліпнуть очі.
Загубишся у прірви на краю,
ти не хотів до неї йти і впасти.
Та засвітилась зірка у душі,
вона тебе спасла і вже не згасне.
Любов прощає всі твої гріхи
і допоможе в бідах і напастях.
Коли все небо в хмарах,як думки
і серце так тремтить в життєвих хащах.
І виростає пролісок надії
і поборовши холод і сніги,
любов веде туди,де твої мрії
ще залишили в пам"яті сліди.
А сонце зійде і теплом зігріє
і в золото промінням одягне.
І зірка попрощається з тобою,
залишить слід у небі і впаде.
Любов-вона як промінь уночі.
Життя прожила в тобі і з тобою.
І залишившись свічкою в душі
прогнала темряву і привела до Бога.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529196
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.10.2014
автор: zhmerinchanka