БЛУКАЄ СУМ


Блукає    сум    і  плаче  жовтим  листям,
То  тут,  то  там,  присяде  відпочить,
Новим  поривом  по  деревах  трісне,
Мов  біль  свою  тут  хоче  причeпить.

І  там  де  сяде,  зливою  листочки  
Посипляться    і    пелена  лежить,
Ані  зібрати  їх,  ані  згребти  в  куточки,
Це  сум  так  хоче  зиму  пережить.  

Ну  що,  ж  поспи  !  I    біль,  як  сон,  минеться,
В  пуховій  ковдрі    згубиться  печаль,
Прийде  весна  ,  знов  щастя  обізветься
Полине  пісня  в  піднебесну    даль.





адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529162
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.10.2014
автор: горлиця