Прошу тебе, не відступи,
Бо далі пройдуть поторочі.
Несуть прострелені степи
І чорні дні, і вбивчі ночі,
Пороховий одгірклий дим,
І побратима кров,
І сморід…
Вмирати прикро молодим,
І матір бачити у горі.
І все ж прошу: не відступи,
З тобою ми – уся Вкраїна.
Тримайся мужньої тропи,
Де лячні і снаряд, і міна!
Козацьким духом зупини
Це бидло, хиже і вороже,
Що топче гідність, як лани,
А правду й нас – не переможе…
8.10.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528841
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 09.10.2014
автор: Вячеслав Романовський