Ми так намагаємось бігти чи встигнути, знати,
Когось обганяючи лізти на той п'єдестал,
Що втратили єдність зі світом і гра́ти,
До сма́ку вже більшості..Що це? Причал..?
До чого це? Ей, схаменіться же, люди..
Вбачаю я сотні змарнілих повсюду облич,
У віці середньому, ще зо́всім юних..
Що жить не поча́ли , хоть на поміч клич..
Як хочеться кожен щоб з нас пробудився,
Звільнившись відчув смак життя і навколо..
Дивився по-но́вому, щоб посміхнувся..
Не хмурившись, а просто так , зовсім щиро..
Багато із того , що роблять, не має підґрунтя,
І сенсу ніякого, то ж йдіть до змін..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528556
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.10.2014
автор: Валентина Капшук