Я драма з трьох частин:
Одна душа, а друга мозок,
А третя – тіло все в грязі,
Омиють його тільки сльози.
І благо сліз не є катма,
Вони мов град, мов злива в травні,
Від легких порухів душі,
Від слів, що серце рвуть задарма.
О, ті слова, кинджальний меч!
За так, за злобу, гроші,
Вбивають волю пережить,
Всі негаразди снів щоночі.
І поглинають їх сповна,
Не травлять зовсім – концентрують,
В собі накопленого тьма,
Кому віддать мудрують.
Нема кому, то все моє,
Навік в мені чи сивиною
Чи п’яним мороком кричу,
Чи оповию давниною.
І скомкаю в собі слова,
Ті, що могли мене сповити
І понести ще й задарма
В часи коли ще міг любити.
Я драма з трьох частин:
Одна коли я цвів весною,
Друга коли на місяць вив,
А третя коли став собою.
Таким як є – блукаючим
І вірним не словам, а болю
Таким як є – ридаючи
В собі шукаю волю…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526744
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 29.09.2014
автор: Андрій Булакевич