Кохаймося далі, осінь

Скільки  у  тобі  тривог  і  печалей,
Скільки  відчаїв  сивоволосих,
Будь  зі  мною,
Кохаймося  далі,
Осінь.

Буде  у  тобі  смуток  і  холод,
Перисті  ребра,  
Смерть  пелюсткова.
Грій  моє  ліжко,
Моя  передчасна,
Пекельно  палюче
Зимова.

Рватимеш  юності  й
Льону  коріння,
Топлячи  річища
Стерновою.
Шановні  присяжні,
Атомний  іній
Танув  на  вікнах
Весною.

Бути  папороттю  при  
Дорозі,
Сіяти  дощ  як  муку
Через  сито.
Цілуючи  тіло,
Читати  прозу.
Знімати  на  камеру
Літо.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526423
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.09.2014
автор: Мирослав Гончарук_Хомин