Що знає орел двоголовий,
Про загиблих на "східній війні".
Він весь строгий військовий,
Любов і жалість в нього не в ціні.
Хіба він знає як близьких втрачати,
Як щоночі кляті сльози лити.
Та у вікна щоранку же чекати,
І божеволіти, бо можуть вбити.
Або в окопі думати про маму,
Як без мене вона там живе.
І отримати довгожданну телеграму,
Від якої рана душевна заживе.
Не відомо йому як стріляти у брата,
У якого серце таке як твоє.
Торік із ним зустрічав Різдв'яні свята,
А зараз землі ділиш " твоє","моє".
Він не знає чомусь же спокою,
Коли кривавий не влаштує пір.
Його слова єдині" Лиш до бою",
А сам удома гортає лиш папір.
Проблема повірте не й ньому,
Тисячі на світі цьому є орлів.
І всі вдаються до одного лиш прийому,
Мільйони погубити життів.
Питання лиш в одному,
Навіщо голод,війни та брехня?
Але правда непотрібна нікому,
Бо це "нищих рас маячня".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525827
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.09.2014
автор: 333