ОСІНЬ…ЗА ВІКНОМ СІРОБЕТОННО…

Образ  твій,  моя  веселко,  ніжно
Виткано  зі  спогадів  і  снів
Моя  весно  захмеліла.  Пізня
Я  тобою  дихав,  як  умів
Я  тобою  жив  і  снив  тобою
Я  сміявся  й  плакав,  як  дитя
Відзвеніли  піснею  дзвінкою
Наші  весни.  Наші  почуття
Боже  -  Боже!  
Як  же  монотонно!
Дім  -  робота...  
Дім  -  робота...  
Дім...
Осінь.  
За  вікном  -  сіробетонно
Я  приймак  
У  місті  цім  чужім
Я  чужий.  
І  холод  на  порозі
Клятий  вечір  
Спогадом  пече
Повернутись?
 -  Ні!  Уже  не  в  змозі
Спогад  загоїться
Пропече

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525734
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.09.2014
автор: Хлопан Володимир (slon)