Все, що падає в воду –
Стає водою,
Все, що кидаєш у полум’я –
Зникає навічно.
Через це пам’ять завжди
Триває рікою,
Через це вічність тліє
Від січня до січня.
Через це дотики колишніх
Завжди вологі,
Через це зустрічі з ними
Завжди пекучі.
Хай у тобі прокидаються
Зимових спекот тривоги,
І хай із ними тривають
Літні льоди текучі.
Плинність, в яку ти входиш
Легко і невагомо,
Сипучість, яку рухатимеш
Власним серцем,
Перемішуються наче
В жорнах
По стінках запалених горла,
Наче легальні наркотики,
Виписані по рецепту.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525080
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.09.2014
автор: Мирослав Гончарук_Хомин