Кружляє Осінь з Вереснем у танці,
Із пристрастю виконуючи па.
З жоржинами в волоссі, в вишиванці,
Хоч доля в неї надто не проста...
Так, ніби не торкнулось горе й втома,
Хай ворог думає, що на очах - роса...
Легка у танці, просто невагома,
А Вересень милується: "Краса!"
Кружляє Осінь з Вереснем у танці,
Ледь - ледь торкаючись стражденної землі,
І стелить листя у сирій землянці...
"Хто там?"- юнацький голос. "Ми, свої..."
Валентина Масалига (Uroda)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524688
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.09.2014
автор: Гонорова пані