Я так люблю ставок свій біля хати,
Такий затишний спокій навкруги,
Похилі верби, сосни пелехаті,
Високі трави ,схили берегів .
Десь крик гусей, гойднувся стоголосо,
Хвилево хлюпнув із небес й принишк,
І знову тихо, спочивало плесо,
Купався промінь, відбивався блиск!
А я стою. Вечірню жду годину.
Вона прийде, пригорне, обійме,
І на руках, мов заспану дитину,
У цій тиші до хати занесе!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524310
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.09.2014
автор: горлиця