є суттєва різниця між тим, коли хочеш знайти і коли вже не хочеш втрачати.
у першому випадку - від чекання німіє серце, в іншому - віднаходить дар мови.
певно, наступає момент, коли варто лише почати,
аби потім не зупинитись ніколи..
перша осінь, якої не можеш заснути не від смутку, а від швидкості обертання крові
навколо планети поки що безіменної, ніким не названної,
перша осінь, якої шалено до дикості, до безтямності хочеться танцювати
і падати від утоми..
я знаю, посміхаєшся, коли спиш, і навіть коли не спиш - посміхаєшся,
так ніби зібрали розсипані перламутрові посмішки на нитку намиста,
бо ж осінь перша, якої дерева, скидаючи листя,
відкидають не тіні, а світло..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523953
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.09.2014
автор: Майя Грозова