Веде до ручки невгамовний,
Абсурд зашкалює верхів.
Подумав мабуть вже сановний,
Що взяв за бороду лохів.
Це той, що бив себе у груди
В три дні закінчити АТО...
Отож чекайте с, від іуди
На Мексиканському плато.
Тепер не плюйте навздогінці,
Пардон с вже випите вино.
Знов продалися українці,
Солодке с в жида «лібідо».
І знову обрані ординці
Неначе в нас своїх нема…
В рідню плюємо, як чужинці.
Яка ж ми безтолоч, німа!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523666
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 15.09.2014
автор: Дід Миколай