чорний чай

звичайнісінький  чорний  чай,
хоч  на  бляшанці  писало  "кава".
ти  сміялася,  рвала  коси,  кричала,
одне  слово  -  себе  проявляла.
била  стіни,  тікала  з  клітки...
на  волю...
там..  десь  там  запах  твоєї  долі.
ти  мовчиш?  мовчу...  я  мовчу...

сіре  небо  і  така  красномовна  тиша.
ось!  ось  він  наш  птах!!
лови  його!!  забирай  його  крила!!
невідомість..  блідість  в  очах...
несвідома  хвиля  нас  змила...

пахощі  дурощів  йдуть  по  кімнаті,
марять  своїм  минулим...
чи  то  ми  були  чи  то  нас  не  було?
цього  ніхто  і  ніщо  не  збагнуло.

розірвати  б  себе  на  шматки,
та  кому  і  яка  з  того  користь?
чорний  чай...  з  мигдалем  пиріжки...
постріл  вгору  -  закінчена  повість.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523525
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.09.2014
автор: Іво Каценбук