Я просто жінка,
Щаслива жінка,
Така як сотні
І тисячі.
Встаю я з сонцем,
Дою корови,
Город саджаю,
Варю борщі.
Як кожна жінка,
Завжди в турботах.
Нема спокою
В душі моїй.
Як кожна мати,
Прошу у Бога
Благословення
Для синів.
Життя сторінка,
Вже й лист кружляє.
Невже це осінь?
Ідуть дощі...
А завтра знову
вставать раненько.
І знов, як вчора,
Варить борщі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522961
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.09.2014
автор: Зоя Журавка