Стелиться листя білизною/осінню,
Наче наркотики піднебінням,
Хтось заплітає в моє волосся
Мертвих чайок,
Зелене каміння.
Звідки у тобі ростуть джерела,
Куди проростає їх течія бистра,
Носи при собі свою совість
І термос
З теплим чаєм
Із ягід і листя.
Нехай повнить ріку тіло холодне,
Хай чорні птахи злітають донизу,
Звільняє від одягу
Берег море,
Цілує у шию,
І рани облизує.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522550
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.09.2014
автор: Мирослав Гончарук_Хомин