Натхненна дощем на склі я малюю літо
Без війн у душі, бо досить вже тої війни
Єдине, що хочу – це бути твоїм світлом
У тебе, щоб крила і щоби їх не обскубли.
Натхненна повітрям вдихаю на повні груди
Цей подих, як вічність, від нього нігде не втечеш.
А я і не хочу втікати від нього нікуди,
Єдине, що хочу – зіпертись тобі на плече.
Натхненна землею, не хочу я більше тужити.
Далекі далі мчаться кудись із небес.
Хочеться мріяти і , ще хоч трохи пожити
В моєму світі моїх вкоренілих чудес.
Натхненна тобою, я хочу писати поеми.
Трунок поцілунків пробуджує дикий оргазм.
А наші розмови… на будь-який смак теми.
Стосунки без гальм. У нас повний бак і газ! )
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522381
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.09.2014
автор: М.Я.