А все біжить, летить кудись, кружляє.
Лишає тільки спогади для нас.
Та все закінчує і все розпочинає –
Великий лікар з дивним ім’ям – Час!
Він зашаровує і вносить коректури,
Він проектує й завжди не встига…
У ньому все : майбутнє і минуле…
Він ніби є, а ніби і нема.
Ми тут лиш гості, щохвилинно змінні,
Хоч нам здається, що ідуть віки.
Як пізнаємо час – стаємо зрілі,
А доки не пізнаєм – сліпаки.
Ми тільки ляльки, ми – маріонетки,
Лиш в декотрих є сила нитку рвать.
Та ми живем життя , а не чернетку !
Про це ніяк не можна забувать!
Міняймо старти, здобуваймо перемоги,
Кохаймось, бо живемо тільки раз.
Й запам’ятаймо головну вимогу:
Нам не властиво повертати час!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522254
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 08.09.2014
автор: М.Я.