тут мала би бути світла аорта жива хоч тонка і тому надто вразлива
бо як тільки заплющиш очі - уривається напівпрозора сонячна плівка
ходить любов невиліковно сліпа
не може ніяк прозріти..
я до тебе настільки оголена що майже без шкіри
ніби нерв запалений і до виття болючий
і немає на те жодної в світі ради
окрім як знов застібнутись на кожний гудзик
і ніколи нікому вже не розстібати..
але віра моя уперта немов кропива все одно росте
яким би серпом не стинати хоч видирай її з коренем до самого серця
знаєш з усього цього мабуть найгірше те
що як не кричи мій голос навіть луною у грудях тобі не озветься..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522139
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.09.2014
автор: Майя Грозова