Навіяно піснею Бумбокс «Наодинці»
Наодинці сидиш з телефоном
Втупивши очі в темний екран
Ніч оточила півколом
Твій самотній, холодний диван
Чекаєш дзвінка, мов спасіння
Що світлом в кімнату прийде
А поки рятує паління
І алкоголь час твій краде
Болючими клубочками думки
В коханої звиваються ім’я
Тікають на папір рядки
А перед очима квіточка твоя
І гніву незбагненого сліди
Шкалками встелились по підлозі
Себе питаєш – куди бігти і куди?
На чиїм зігрітися порозі?
Та дзвінок обов’язково пролунає
І ти почуєш омріяне «Алло»
Дивись,он вже в вікні світає
А Вавилон твій нагадає бите скло
© Леся Приліпко, 05.09.2014 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521651
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.09.2014
автор: Леся Приліпко-Руснак