Світла печаль… світла…
Ніжна…до болю ніжна…
Сонячна, та вже не літня,
Тиха печаль… дивовижна…
Вже відчуваються зміни
В запахах, в шелесті листя:
Літо і осінь – між ними
Ледве вловима відстань.
Декілька кроків зробити…
Може, в житті це найважче?
Просто дорогу вступити,
Бо вже не можна інакше.
Вибору вже немає,
ТОму й печаль світло- ніжна.
Все у житті минає –
Й тиха печаль дивовижна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521529
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.09.2014
автор: Радченко