Діагноз
Діагноз мені ставили „хохли“,
Що я - невиліковний українець,
Бо хочу, щоб ми в злагоді жили,
Як чех, поляк, француз, чи той же німець.
Я хочу, щоб закінчився розбрат
Й ми не цурались племені та роду,
Щоб на війну не гнав чужий набат
І ворог не плював у нашу воду…
Щоби сусід у спину не стріляв,
Не заважав ходити на толоку,
Та на даху лелека гніздував
І молодим діток носив нівроку…
Мені діагноз ставили „хохли“,
Що я не ґелґочу на їх „могучім“,
Батьки з моєю мовою жили
І до сих пір співати нею учать.
Діагноз я виписую „хохлам“:
Корислива, кріпацька амнезія…
Розчахнута калина пополам,
Пригноблена віками Рутенія.
31 липня 2011 року
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521222
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 03.09.2014
автор: Микола Паламарчук