На перший дзвоник вересень спішить
І знає, що на нього всі чекають.
Горить на сонці чорнобривців оксамит,
Веселі нагідки всі сонцем сяють.
Сьогодні Осінь золота багата на врожай.
Духмяні яблука, що аж п’янке повітря.
У кожній хаті на столі пахучий коровай
У наших роботяг вже не одне століття.
Сьогодні Осінь золота і щедра на добро
Прибрала землю в різнобарвя гарних квітів.
Любується красою могутній наш Дніпро -
Немає кращої землі в усьому світі.
На ній жоржини, айстри, мальви
Сплітаються в вінок яскравий.
Калина й горобина у намисті,
Як дівчина в вишиваночці барвистій.
Осінь золота, та подих прохолодний.
Холод у тумані й ранковій росі.
Кленові листочки танок неповторний
В повітрі кружляють в золотій красі.
Перед зимовим довгим сновидінням
Занурений у думи густий ліс.
Опеньочки під листям і камінням
Зібрали на поклон любителів усіх.
Бабине літо – усе в павутині.
В небі кружляють ключі журавлині,
Курличуть землі своїй рідній: «Прощай!
А на весні ти нас знов зустрічай!»
Провісники миру, провісники волі,
Ви горді птахи блакитних небес
Ви символи тих, хто загинув на полі -
Героїв, щоІ зорями в небі воскресли
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521185
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.09.2014
автор: LaraS