На Перший дзвоник вересень з мольбертом
Та фарбами барвистими спішить
І лЮдям всім нашіптує уперто,
Як літом пахне ця осіння мить,
Як гарно ліс вихитує жовтавий,
Як рум’яніють яблука в саду,
Як срібнуть вранці від морозу трави
І громовиці стишують ходу.
Он вересу рожево-сині квіти
Олені й лосі в шлюбні днини рвуть, *
Та журавлі, збираючись летіти,
Землі святої просять крихту в путь. **
Вже збіжжя сіють люди до Семена
Та палять посвіт, „женячи комин” - ***
Хай підроста озимина зелена
До свят осінніх радісних хвилин.
Хай мед шумить в Михайла світле чудо, ****
А „Купина” відверне від пожеж, *****
Ще на Пречисту хай сватів прибуде,
Бо дівка плаче на Покрову все ж... ******
Малює вересень востаннє „бабське літо”,
Як злазяться гадюччя десь під пень – *******
І сіє дощ краплини через сито,
І ніч росте , і все міліє день.
* У вересні відбувається шлюбний період лосів та оленів, з-за цього місяць називають „руєном”.
** Відлітаючим журавлям люди кидали грудочку землі вслід і промовляли: „З чужої сторононьки повертайтесь додомоньку!”
*** Обряд запалювання лучини на свято Семена називали „посвітом”.
**** До цього свята всі люди варили питний мед.
***** Ікона „Неупалима Купина” оберігає людей від пожежі.
****** Кажуть: „Прийде Покрова – зареве дівка, як корова”.
******* На Здвиження, за народним повір’ям, все гаддя злазилося на зимівлю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520771
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.09.2014
автор: Grigory