Цивілізована демократія
Небо довбають ракетами,
Нитки з богами порвали,
Панство падіннями-злетами
Наглухо в рабство загнало.
Возять хабарників „майбахи“
У королівські палаци…
Грають у сквериках лабухи,
Скаляться слуги-паяци.
Влада ламає комедію,
Пише розмови в „мобілках“,
Кинули нам „Викіпедію“,
Ллється рікою горілка…
Кажуть: у нас демократія,
Дали безмежну свободу…
Та, як завжди, стара братія
Шкіру здирає з народу.
Все навпаки в нас повернуто,
Збочене з права наліво,
Смирень тримають на „беркуті“ -
Пугалі людського гніву.
Села, міста, мегаполіси
Хвилі якісь полонили,
Тихо, без зайвого галасу,
Волю та ум відключили…
Небо довбають ракетами,
Зяють озонові діри,
Тупо йдемо з амулетами
Згинуть за „праведну віру“.
17 червня 2011 року
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520762
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 01.09.2014
автор: Микола Паламарчук