О жорстока, не знущайся з мене,
Не принось мені похмурі дні -
Лиш поглянь як паросток зелений
Тягнеться до сонця навесні.
Ти поглянь на мене і побачиш -
Я без тебе як без сонця цвіт…
І гадаю, те мені пробачиш
Що тебе кохаю стільки літ.
Ти всміхнешся – я в душі радію,
Засумуєш – гірко і мені…
Я благаю - не вбивай надію,
Залиши її хоча б у сні.
Я донині повний сподіванням,
Що невдачі – лиш химерний сон…
Прагну запалить своїм коханням
І у тво́їм серці цей вогонь.
Хай палає він незгасним світлом
В душах наших довше ніж життя...
І хай буде чуть над цілим світом
Двох сердець закоханих биття.
1982
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520646
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.08.2014
автор: Юрij Бyжaнuн