Лесі Українці
Пробач мені, Українко!
Ім’я твоє не зберіг.
Укрився ганебним вчинком
Гостинний (усім!) поріг.
Забрали поріг потвори,
Для них, галтування – рай.
Пробач, поетесо, горе:
Посіяв його шахрай.
Підступно! Зухвало! Дико...
Принижували людей:
Лунали бандитські крики,
Команди давав юдей!
Борідка, колючі очі,
А ще – боязливий сміх!
Злякались серця дівочі,
Хоч падав Різдвяний сніг...
Огидна злодійська пика
Очима їла чуже...
Країно моя без’язика,
Хай Бог тебе збереже!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=52049
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 22.12.2007
автор: Петро Корнійчук