Чупакабри
Завелись китайські швабри,
Заполонюють торги…
Податківці-чупакабри
Вигризають з нас „борги“.
Посадили на податки
За подушне, за озон,
Як птахи, хабаро-статки
Відлітають за кордон.
Слуги з нас стрижуть купони,
Задихаючись в поту,
Перековують закони
На вбиральню золоту.
А ми ходимо до вітру..,
Скільки там тої зими…
Затуманює макітру
Гульбище підчас чуми.
По нужді куди підемо,
Коли землю продадуть?
Все до раю заберемо,
Як пошлють в останню путь.
Поводир цвіте, жирує,
Обіцяє чудеса…
Можновладець люд плюндрує
Під порожні словеса.
На Майдані стоять вежі,
Бубон б`є по голові,
А кругом сталеві межі,
Як недремні вартові.
Ходить строго по Майдану
Заброньований „омон“,
А на сцені, у сутані,
Витанцьовує Гапон.
Вже не шепчуться по троє,
Дозволяють тільки вдвох…
Нащо мова цьому „гою“!
Хай батрачить вічний „лох“.
Полонять китайські швабри,
Опустів до дна баняк…
А зубасті чупакабри
Нам ганяють „порожняк“.
04 жовтня 2011 року
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520325
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 29.08.2014
автор: Микола Паламарчук