[i]Кохати, коли кістка у горлі стала
і до хрускоту судомить лікті,
справа програна наперед і невдала,
бо в любові окрилюють мрії.
Говорити, що житимемо вічно
і літа проминуть у солодкім меді,
більше схоже на відчай,
аніж твердо сформовані дії.
Чекати, що станеться диво
і прокинемось завтра на Кіпрі,
звучить все більш неможливо,
адже тільки хворі мріями одержимі.
Забути, коли серце в агонії б'ється,
і відпустити тебе так невчасно
заставляє ловитити повітря,
коли насправді чекаєш на диво.[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520301
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.08.2014
автор: Мері Енн