Голодна пустка
Де ранок бризнув де-не-де
Як мед, загуслим
Останнім сно́видом людей
Де фарби вірять
В жовтогарячий вічний плин
Вій довгих липня
І серпня згублений бурштин
Розтанув захват
Прозорим хоку теплих днів
Кривавим катом
Розгорнут совісті сувій
Який епітет
В передосінніх відчуттях?
Країна прийде
Неначе скривджене дитя
І відрізає
Північний брате, наш сусід
Шмат добрий з краю
Монгольським має бути схід
Біфштексом з кровʼю
Йому в горлянку добре йде
Степовий обрій
Азовських хвиль мінорний темп
Нема більш візій
Де серпня жеврів ледве край
Рух хижо крижить
Убраних в панцир круків зграй
Поспівчуває
Цивілізований нам світ:
«Фу!», «Ай-ай-айем!»
Торнадо й градів спинить літ
Десь забарився
Той янгол, що охороняв
Молитви листя
У храмах вранішніх дубрав
Історій го́лем
Розбив надії наші вщент
На рух в свободу
Не слушний знову був момент?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520294
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.08.2014
автор: Виктор Черненко