Хвала тобі, навік хвала,
Великий праведний народе!
Нарешті доля привела
До неосяжної свободи.
Через тернини лихоліть
Ми дух пронесли гордівливий:
Тому й Тарас сумний стоїть,
Уклін свій шле Вкраїні милій.
Уже настав святковий час –
Для всіх відвертої усмішки.
Майбутнє гріє знову нас:
Роки скінчилися невтішні.
Сприймаю все заздалегідь,
Як життєдайних днів основу;
Летіть, думки мої, летіть…
І перетворюйтесь на слово!
2004р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=52027
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 22.12.2007
автор: Петро Корнійчук