Надто тихо, надто крихко

В  саду  
                 зів'януть  ніжні  ліри
Лоскоче  вітер
Опалим  пір'ям
Печальних  руж

Не  ймуть  
                     теплу  полудня  віри
Сумління-злидар,
Думок  гармидер,
Сум  «Мулен  Руж»

Шемшать  
                       латиною  сухо  трави
Непам'ять  бавить
Легкі  дубрави
Зашерхлих  вуст

Печать  
                       алей  кармінних  славить
Співець  кульгавий
Що  має  право
Відкрити  шлюз

Не  йди,
Дотик  останній  сонця
В  день,  де  лінгвісти-мовці
Пустять  листи  з  долонь
Журби
Хай  замутніють  скельця
Тисяч  кореспонденцій
ЛИшив  що  Соломон

Не  йди,
Поклик  останній  літа
В  час,  де  уже  пролиті
В  вогнище  рештки  вина
Розрив
Перлів  рясних  в  намисті
Надто  повітря  чисте
Мовити  щоб  слова

27.08.2014

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519943
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.08.2014
автор: Виктор Черненко