[i]Армену Нікогосяну – легендарному нейрохірургу - волонтеру і всім відважним лікарям,які рятують українських бійців на Сході України.
[/i]
Зона АТО… Важкопоранений...
-[i]В машину швидко. До шпиталю.
Джгут.Шприц.Морфій.
Давай скоріше,Галю.
Терпи, хлопче,[/i]-до солдата,-
[i]Бо карета, хоч швидка,
Під обстрілом міномета
Затанцює гопака.[/i]
Мчить машина в бік Ізюма
Без доріг, через мости.
[i]-Терористи! Тисни гальма![/i]
Вщент розбиті блокпости.
Автомати. Звук затвора.
Дула в скроню навели:
[i]-Так,Армене, все, як вчора,
Треба ліки і бинти.[/i]
«Град» пунктиром небо шиє.
Нам вперед - нія́к назад.
Смерть над степом вовком виє,
Ледве дихає солдат.
Пульс зникає,кров-по стегнах.
Біль німий і крик німий.
Десь застрягли кулі в ребрах.
Обезкровлений, блідий.
[i]-Рано, хлопче, помирати.[/i]
Піт стікає по чолу,
Там брезентові палати
Підготовлені в тилу.
Знов зупинка.В дірках шина.
Гучно лається водій.
Пахне димом конюшина…
За життя іде двобій.
Ніч. Хірургу не звикати.
Інструменти – на столі.
Закривавлені халати
Поміняли на нові.
-[i]Підлатаєм зараз,сину,
Завтра будеш, як новий.[/i]
Вже наркоз розслабив спину…
Хто є хто…і хто є чий…?
-[i]Головне, що ти - живий!
[/i]
Добре все, усе минуло…
Ранок тихий клонить в сон.
Все в тумані потонуло…
Раптом – знову телефон:
[i]-SOS! Нам треба допомога.
Невідкладна. Треба вкрай.
Через Брусино дорога.
Ждем, Армене, приїзджай.[/i]
--------------------------------
Ангел знов розправив крила
Без вагань - назустріч дню.
У любові й честі – сила,
Винесе й тебе з вогню!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519708
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 26.08.2014
автор: TatyanaMir