Козацький дуб
Дуб козацький край села,
На чатах - глядить діброву.
В стовбурі стримить стріла,
На сучку висить підкова.
Барабанять жолуді,
Бухають, немов музики,
Від дніпровської води
Линуть зойки, ніжні крики…
Веселяться юнаки,
Забавляються дівчата…
А бувало козаки
Тут стояли брат за брата…
Часто дубу сняться сни –
Дзвенять шаблі, іржуть коні…
Пріє каша в казані,
Нестор грає на гармоні…
Біля ватри вояки
Брешуть різні небилиці,
Лине пісня з-за ріки,
Розспівались молодиці…
Одружились молоді,
Ростять діток в білій хаті.
Ген вітрильник на воді,
Ідуть греки торгувати…
Тут червоний комісар
Забив парубка за волю…
Там пісні співав кобзар,
Під курганом, в Дикім полі…
Стогне в голоді село,
В тяжких муках вимирає…
Прийшов ворог, привів зло -
Все палає, смерть витає…
Жовто-синє знамено
Появилось на сільраді,
Воля мріяна давно
В українському наряді…
Дуб козацький край села
Рідну землю сторожує…
Дощ розсипавсь на поля,
Веселковий квіт малює…
Оттакі ми братці є
На вкраїнськім мирнім полі,
Один сіє, хтось кує,
Але всі мремо за волю…
07 травня 2013 року
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519580
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 26.08.2014
автор: Микола Паламарчук