«Сьогодні»  сиджу  сама,
«З  тобою»  пройшли  часи,
«Стіна»  кожен  день  нароста,
Коли  не  «Відчуваю  тебе».
Щастя  «Тільки  там,  де  нас  нема»,
Там  де  літо,  тепер  вічна  зима
І  вітер  шепоче  мені  «Не  плач»,
Бо  «Все  буде  добре»,  от  побач!
«Коли  тобі  важко  на  серці»,  милий,
Та  «Холодно»,  і  лежиш  безсилий,
То  ти  «Не  питай»,  бо  для  чого  слова,
Я  знаю  я  друг  і  ворог  «Собі  сама»,
Згадаю  наше  з  тобою  «Рандеву»,
Як  «Квітка»  була  я  наяву,
І  хай  ти  і  я  «На  лінії  вогню»,
«Не  опускай  свої  очі»,  я  молю!
І  як  побачу  «Онлайн»,  посміхнусь,
Погляну  у  загадкові  «Зелені  очі»,
В  ті  «Ночі  і  дні»  подумки  повернусь,
І  тихо  скажу  сама  собі  «Обійми».
Згадаю  твоє  щире  «Моя  мала»,
Подумаю  невже  «Це  зі  мною»,
Твоя  «Незалежність»  тебе  знайшла,
Тепер  в  тебе  є  «Лиш  вона»  одна.
Хай  «Сонце  сідає»  за  небокрай,
Я  ж  «Кішка»,  що  завжди  втікає,
Ти  знай,  що  «Коли  тебе  нема»,
Я  просто  сиджу  уночі  німа.
Ти  скажеш  що  «Мало  мені»  землі,
Та  «Пізно,  вночі»  усі  землі  малі.
І  де  ми  були  «В  останній  момент»,
Коли  не  достатній  був  п’ятий  елемент?!
Я  «Пташка»,  що  взліта  «Вище  неба»,
А  ти  моя  вічна  жаданна  потреба,
Я  твоя  одвічна  одна  «Королева»,
«Дівчина  із  іншого  життя»,  кришталева.
Твоя  «Бодегіта»,  давай  «Стріляй»!
«Фіалки»  -  то  мій  серцевий  рай
І  знай  «Я  не  здамся  без  бою»,
Думками  я  завжди  з  тобою.
Якщо  засумуєш,  мій  номер  «911»,
Тобі  щоб  подзвонити  не  треба  причин,
Я  ж  теж  зрадію,  як  почую  «Голос  твій»,
Подумаю,  що  слова  ці  лише  мені  одній.
А  зараз  на  столику  холоне  «Кавачай»,
А  я  все  співаю  «Першу  пісню»,  вибачай,
Хай  «Моя  планета»  від  твоєї  далеко,
Слова  мої  на  крилах  донесуть  «Лелеки»,
І  мовчки  я  знову  скажу  «Не  йди»,
Ми  як  «Пори  року»,  як  різні  світи,
У  кожного  «Міра»  своя  і  свої  вузли,
Я  «Дякую  тобі»  за  усі  душі  поїзди.
Не  буду  казати  вдесяте  тобі  «Поясни»,
Залишимося  в  полоні  навіки  у  тієї  весни,
І  «Коли  навколо  ні  душі»,  ні  місяця  не  буде,
Я  далі  писатиму  вірші,  муза  зі  мною  пробуде.
«Давай  залишимо  більше  для  нас»,
Ти  «Напиши  мені  листа»  без  окрас,
Я  «Леді»  твоя,  я  чиясь  «Коко  Шанель»,
«Ти  позич  мені  сонце»,  ним  розігрію  карамель,
І  хай  я  тепер  тобі  лише  «Друг»,
Від  цього  усе  не  померкло  навкруг,
Будильник  і  далі  ж  кричить  «Вставай»,
Земля  крутиться,  ходить  трамвай,
І  хай  я  думками  сягаю  «Той  день»,
«На  небі»  не  буде  нових  зір  жмень,
Я  «Хочу  напитись  тобою»  востаннє,
Ти  ж  моя  молитва  до  Бога  рання.
"І  теплий  дощ  буде  іти"  без  тебе,
Вкотре  прошепочу  "Я  так  хочу  до  тебе",
Ти  знай,  я  не  забуду  тебе  "Ніколи"
Для  тебе  звучить  щовечора  "Колискова".
Так  хочу  я  "Бути  з  тобою"  у  снах,
Хоч  у  душі  антитези  звучить  страх,
Я  знаю,  що  тобі  потрібна  "Сьюзі",
Мені  ж  достатньо,  що  ми  -  друзі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518817
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.08.2014
автор: Alia