Чужі пани - чужі підпанки
Вам колють очі вишиванки
І ніжна пісня вуха рве…
Готові люд шпурнуть під танки
І задушити все живе.
Отямтеся чужі підпанки -
Німі, уроджені сліпці…
Горять свободою світанки
Зі смолоскипом у руці…
Невже немає й крихти тями,
Зректися страмного буття,
Не йти до тьми за дикунами,
І стать людьми без вороття.
А ви, пани-песиголовці,
Прибульці з нелюдських світів,
Кипіти вам в пекельній бочці,
Для казнокрадів і катів…
Чом кривиш морду, супостате,
На наш народ споконвіків?
Та ще й зовешся рідним братом,
Вражина, виродку з чортів…
Вам ріже вуха наша пісня
І наша мова ятрить злість…
Урвавсь терпець, нам з вами тісно –
Ми піднялись на повний зріст.
10 лютого 2014 року
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518592
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 21.08.2014
автор: Микола Паламарчук