Небесна сотня
Славні герої золотом вишиті
На жовто-синьому знамені…
Ятряться рани, сльозами вимиті,
Сховалось горе у сивині.
Рояться думи, мов діти казяться,
Промінь надії ллється з пітьми…
Хлопці живими ночами маряться,
А світанками лежать кістьми… .
Одвічні мрії сіяють зорями,
Як смолоскипи горять серця…
Вони на небо зійшли героями,
Як стосонцями, у мир Отця… .
Злетіла сотня до неба соколом,
І ужахнувся химерний світ…
Прощення ката утопить соромом
Всі покоління - на сотні літ.
Чатує Неньку Небесна сотня…
Букет веселок і калини…
Жура і радість у нас сьогодні…
Які в нас Доньки..! Які Сини..!
20 лютого 2014 року
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518375
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 20.08.2014
автор: Микола Паламарчук