Привіт, мій любий Боженьку
Пишу тобі я з України...
У мого татка болить ноженька,
Казав, що в цьому пуля винна...
Казав татусь, що йде війна...
Я запитав у нього: « Нащо»?
Кому потрібная вона,
Така жорстока і пропаща.....???
Не знаю я ...мабуть малий ще...
Але я бачу біль навколо....
І... люди йдуть на кладовище....
Хоронять нашого героя....
Я чув: « Герої не вмирають!!!»
Та не збагну цього ніяк....
Вони ж навіки покидають
Своїх матусь..... ті плачуть так...
Вчора дивилися новини,
Там говорили про АТО..
І рахували скількох вбили,
І скільки ранених було...
Бабуся каже: « Тре молитись»
Я ще не вмію, бо малий.....
Та вмію добре,Боже , битись....
Але не хочу- я не злий...
Я в церкві чув , що ти, мій Боже
єдиний Цар над усіма...
тому прошу тебе, як зможеш
спини війну- вона страшна....
Не думай ти , що я боюся,
бо не за себе я прошу
за тих людей я всіх молюся,
котрі боронять земленьку мою....
Ісусе, чуєш, я не хочу
Щоби війна далі була ...
Буду писать тобі що ночі,
Проситиму для всіх добра)
Молю тебе, прошу, Ісус…
Я буду чемним!
Твій Петрусь….
smeri4ka
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517845
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.08.2014
автор: Smeri4ka)))))