Це ж треба наглості набратись
Й не мати совісті «на грам»,
Щоб про руйнації кричати,
Які створив навмисно сам.
І ніби шлете допомогу,
Та й ще «троянського коня»,
В якому знов капкан під ноги,
А непокірним- лиш різня.
Та вашим злом по-горло ситі,
Не віримо брехні чумі,
То ж ваші допомоги хитрі
Шліть отаким, як і самі.
А ми з молитвою здолаєм
Головорізів ваших всіх
І край наш стане тихим раєм
Народам мирним всім навік.
15.08.14.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517538
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 15.08.2014
автор: тарпик