[i]Є вірші, мов квіти, а інші — дуби.
Є також, мов ліки, а інші, як рани.
Є вірші від Бога, а інші - раби.
Є вірші свободи, а є каторжани…[/i]
(Цитата- рімейк)
Читаю вірші рано на світанку,
Пишу листи змістовні колєжанкам…
На жаль, мої улюблені поети
Вже рідко пишуть прозу і куплети…
Переглядаю в списку "Нові твори",
Бувають гарні, інші - як потвори,
Одні - немов струмочки голосисті,
Слова, немов роса, прозорі й чисті…
Вульгарні й недолугі оминаю,
За назвою їх навіть відчуваю…
Є вірші в прозі, білі та верлібри -
Емоції душі, чуттєві фібри…
Є навіть вірші різнокольорові,
Яскраве світло сонця в кожнім слові.
А є безбарвні й почуття відсутні,
Думки незрозумілі й каламутні…
Бувають псевдоніми лаконічні,
А часто неприємні і цинічні,
Вважаю, справжнє ім'я – наймиліше,
Тоді і твори нам стають рідніші…
Хоча є в мене кілька фаворитів,
Їх псевдоніми світять, як софіти,
А твори, професійні та прекрасні,
І їх читати - це для мене щастя!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516953
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.08.2014
автор: ОЛЬГА ШНУРЕНКО