Серце набатом.

Набатом  серце!  Набатом  б*є!
Почім  померти?  Хто  продає?
Почім  рятунок?  А  вже  нема!
Так  тонко  чується,  як  смерть  гука!
Кому  за  скільки?  За  злота  блиск?
За  славу,  лихо  –  у  дальню  путь.
За  віру  в  націю  –  що,  все  ж  живе.
Чи  за  тирана,  що  все  одно  помре!
В  безславних  днях,  братів  нема!
А  чи  ж  були?  
Є  відповідь  лише  одна!
Як  Каїн  Авелю,  дав  в  поміч  крок.
Лиш  мить  одна  –  і  крові  вже  по  локоток!

Почім  померти!  Ні,  не  за  так!
За  волі  подих,  за  волі  смак!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514947
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 01.08.2014
автор: Андрій Булакевич