31.07.2014.
[i]Зв'язку нема вже котрий день….́
Нарешті….з молитвами…..[/i]
-Мамо, скажіть мені лишень
Чи все гаразд із вами?
-Доню, війна прийшла сюди
У Первомайку, на Луганку.
Нема ні світла, ні води.
-А хліб?
-Сусід приніс буханку.
Дороги заміновані, мости,-
Голос звучить тривожно,-
На переїзді блокпости.
Три дні бомблять безбожно.
Вночі,як всі, ми - у підвалі.
Тіло і нерви - на межі.
А в коноплі, за садом далі
Окопи риють, бліндажі.
У льосі сидимо доки не стихне
Я, батько і Марічка.
Буває зовсім там потухне
Від сирості тоненька свічка.
[i]Гірко зітхнула,залилась сльозами:[/i]
-Хто це зробив із нами,доню,хто?
Чи ті бойовики зовсім без тями,
Чи може то Росія, чи АТО?.....
----------------------------
[i]А в голові моїй безліч думок…
І біль за них і жалість,
І горло стискує комок
За те, що з ними сталось...[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514682
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 31.07.2014
автор: TatyanaMir