Ти скоро прийдеш,та тебе я не чекаю.
Ще з того разу,як ми бачились в останне.
Тоді мені сказала "досить!відлітаю,
Я повернуся і вкраду твої бажання".
Ти дуже сильна,та раніше я тримався.
Тримався,майже із останніх сил
Коли не взмозі був боротися з тобою-я ховався,
Але ні разу допомоги не просив.
Приходила до мене з року в рік ти.
Дощем холодним і опалим листям на землі,
Одразу в серце ти пускала гострі кігті,
Які повільно і безжалістно шкребли.
Із року в рік ти набирала свої сили,
Смоктала душу ти і плутала думки
"Піддайся хлопче!"-ти мене просила.
"Піддайся або буде навпаки!"
Я вистояв та вже немае волі,
Немае вже любові почуттів,
Які тоді мені давали сили
Давали все чого хотів.
І ось ти знову прийдеш скоро.
Я знаю день і знаю час,
Та знай цьогоріч я без "зброї"
Не зможу відбиватися від Вас.
Тому пронизуй кігтьми швидше!
Пий душу з мене,пий її до дна!
Цьогоріч точно ти мене здолаєшь.
Тебе ж здолає завтрашня весна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514466
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 30.07.2014
автор: Банка меда