НЕКТАР ЖІНОЧОГО КОХАННЯ
Цілуй красу в осмуті глибоченній,
Мов рідну матінку свою цілуй.
Віддай сестрі, вдові чи нареченій,
Свої обійми рідним не жалкуй.
Усе що є у тебе для коханих,
У їхніх снах на ранок освіжи.
Червону квітку маків полум’яних,
Мов дар від серця рідним положи.
Пейзажі щирі золоті розмаї,
Мов чудо превелике для жінок.
Оберни в суцвіть хай квітом сяє,
Що схожим може бути на пилок.
З яким нектар жіночого кохання,
Вже стелеться в сонячні перлини.
Для нас він має ніжне посилання,
Що плід несе в золотій зернині.
Краса жіноча серце протинала,
Занісши суть високого єства.
Вона цілунки наші відчувала,
Приймала нашу ніжність і слова.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514280
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.07.2014
автор: davud