КОЖНІ ХОЧУТЬ НАОДИНЦІ.

Ми  немов  оті  чужинці
Хай  поможе  Бог  в  пораді…
Рано  «вранці»  ми    злочинці,
А  у  «полудень»  –  при  владі.

Це  раніш…  ми  бились  в  Раді,
Рвали  вічно  піджаки.
«Ті»  -  бажають,  «інші»  -  раді.
Потім,  знову  навпаки.

Де  тепер  оті  «обранці»?
Ті  вожді  народних  мас?
Чи  дрімають  на  лежанці?
Чи  очікують  свій  час?    

Ми  -  отара  у  звіринці,
Ми  давно  життю  не  раді.
Хто    тоді  у  нас  злочинці,
В  опозиції,  чи  в  Владі?  

Знає    старець  і  маленький,
Їм  віки  -  не  дивина:    
Краще  -  спокій  поганенькій,  
Ніж  розважлива  війна.
                               29.07.  2014.  
 карт  интернет

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514252
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.07.2014
автор: Сідий