Не тішить небо, щедро вбране зорями,
Сумують люди зболено-згорьовані,
Думки рояться й серце в грудях б'ється кволо,
Так, як раніше, в нас не буде вже ніколи…
Мелодія душі ятрить рефренами,
Все рідше Муза радує катренами,
Життя і смерть, гучні весілля й поховання -
Все одночасно - співчуття й слова зізнання…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513865
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 27.07.2014
автор: ОЛЬГА ШНУРЕНКО