бути свідком зосенілого літа і пити повітря гіркавий дим розтрісканими наче асфальт губами
від того терпне у роті і мількішають русла артерій
я живу тільки для того аби дізнатись яка на дотик
шкіра під манжетами твоєї сорочки..
змирилась з тобою безнадійно приречено як миряться з власним тілом
посеред натовпу вдивляюсь у чоловічі обличчя не бачачи жодного
навіть якщо я ніколи не носитиму твого прізвища
через це не забракне у нашій крові любові..
бігла від тебе як у чужі обійми так і до чужих віршів
бо найганебніше задля жінки бути коханкою замість коханої
але не завжди треба боротись
інколи потрібно стати бранкою
аби перемогти..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513786
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.07.2014
автор: Майя Грозова